За той час, що я працював в ГПУ, система деградувала


Опубликованно 04.04.2018 23:18

За той час, що я працював в ГПУ, система деградувала

Бацман: В ефірі програма "Бацман". У студії - начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Добрий вечір, Сергій. Чому ви постійно конфліктуєте з вашим начальником Юрієм Луценком?

Горбатюк: Треба розуміти, що це не особистий конфлікт. Як відомо, вказують на мій конфлікт і з Матиосом, і з Столярчуком, і з новим нашим керівником, заступником Стрижевської. Але повторюю: жодного особистого мотиву там немає. Це питання принципів. Я відстоюю принцип того, що повинен діяти закон. У керівництва є бажання діяти в ручному режимі, тобто, як у прислів\'ї: "Для своїх – все, для ворогів – закон". І якщо ці випадки виникають в якихось конкретних кримінальних процесах, починається тиск на слідчих, прокурорів...

- Ви можете навести приклади?

- Якщо брати з 2016 року і до сьогоднішнього дня, то у нас відібрали незаконно 12 кримінальних проваджень.

- Департаменту, який ви очолюєте?

- Так. Чи є вже якісь результати, або ми до них прямуємо, після цього надходить постанова генерального прокурора, без вивчення кримінального провадження: "Слідство ведеться неефективно". І справа направляють в інший підрозділ. Це почалося з Клименко, потім "вишки Бойка", Злочевський, економічні епізоди щодо Захарченко, один з епізодів щодо Присяжнюка. Щодо суддів апеляційного суду Києва, щодо суддів Вищого адміністративного суду, стосовно голови суду одного з обласних судів. Слідчі зібрали докази для повідомлення про підозру голови одного з апеляційних судів України і за станом на березень надали проект підозри для підписання заступнику генерального прокурора Столярчуку, тому що суддям підписує підозри тільки заступник генерального прокурора. І ось з березня – жодної дії: ні підписання, ні процесуального документа про відмову підписання. Але в липні надійшла постанова про те, щоб забрати це кримінальне провадження внаслідок неефективного розслідування. Слідчі зібрали докази для повідомлення про підозру, заступник генерального прокурора забирає. Генеральний прокурор на десятки скарг не реагує, і справа, врешті-решт забирають. На сьогоднішній день руху ніякого немає.

- Скільки скарг ви вже написали на Юрія Луценка?

- Наш новий керуючий, яка сказала, що я тільки тим і займаюся, що пишу, назвала число - 84 скарги, місяць тому. Це скарги на заступників генерального. А Луценко нікуди скаржитися. Хіба що на бездіяльність, у зв\'язку з моєю заявою про вчинення злочину щодо кількох кримінальних проваджень, де мало місце очевидне втручання в дії слідчого прокурора. Коли на заяву генеральний прокурор не відреагував, то я подавав дві скарги на бездіяльність в районний суд. Але суд, на жаль, вирішив не задовольняти.

- Хто сьогодні тисне на ГПУ?

- В цілому на ГПУ я не можу сказати, тому що я очолюю один з підрозділів ГПУ, і для себе як раз бачу завдання в тому, щоб захистити слідчих і прокурорів від зовнішнього тиску, для того щоб закон був мірилом.

- А на ваш підрозділ, якщо таке є, хто тисне?

- На наш підрозділ тиск є тільки з боку керівництва.

- Ви в ГПУ з 2004 року, тобто працювали при трьох президентах. При ком ГПУ була незалежною?

- Не було такого, як мені здається. Єдине, що коли я починав працювати, ще з 1995 року, то бачив дійсно дієвий орган, при тому, що я працював для захисту людей і покарання винних. Були окремі випадки будь-яких порушень закону, але поодинокі. Втім, за ці роки, з 1995 року, поодинокі випадки - це дії по закону, а більшість – спроба керувати в ручному режимі. Дана система працювала тривалий час, щоб наші правоохоронні органи були в ручному режимі і діяли за велінням керівництва.

- А що саме сказала пані посол США на зустрічі з Аваковим і Яценюком, і чому після цього БПП і НФ відкликали законопроект про те, щоб можна було легко змінювати керівництво НАБУ?

- Мені теж цікаво, але я цього не знаю.

- Яким чином буде проходити відкритий конкурс на агентів НАБУ?

- Це абсолютний нонсенс, на мою думку. В цьому випадку повинен бути відбір, таємний. Повинні досліджуватися їх професійні якості, їх вміння виконувати ті завдання, які перед ними мають стояти. Але відповідальним за це повинно бути керівництво. У нас є манія конкурсів. Ми думаємо, що ми виберемо когось на конкурсі і відразу ж система зміниться. Ні! Дієвість правоохоронної системи визначається не конкурсами, не помилками або порушеннями, а реакцією на ці помилки і порушення.

- Що ви подумали, коли почули про заяву Юрія Луценка про відкритому конкурсі у НАБУ?

- З огляду на розвиток ситуації, я дивлюся, що НАБУ, якщо вони дають результат, якого раніше не було (діючих чиновників притягають до кримінальної відповідальності), то, на мою думку, НАБУ не влаштовує діючих чиновників. Тривалий час існує системна протидія НАБУ і спроби дискредитувати. І я подумав, що це черговий крок для того, щоб ставити палки в колеса.

- Чим закінчиться конфлікт між НАБУ і ГПУ?

- Ми не повинні думати, хто переможе. Перемогти повинен закон. Той, хто діє за законом, і повинен перемагати. Суспільство, ЗМІ, правоохоронці повинні реагувати на ці виклики. Якщо ми не будемо підтримувати тих, хто, на нашу думку, діють за законом, то не відбудеться жодних змін.

- Чи повинен генпрокурор мати юридичну освіту? Або це необов\'язково?

- На мою думку – обов\'язково. Виняток могло б бути на певний перехідний період, якби генеральний прокурор був "дахом" для підлеглих, тобто взяв би на себе тиск, який чиниться ззовні, і на ньому б все це зупинялося. У нього є юридично компетентні заступники, які виконують безпосередньо роботу.

- Може, Юрій Луценко і став таким "дахом"?

- Судячи з прикладів, які є в нашому департаменті, цього не сталося.

- Багато експертів кажуть, що Луценка сьогодні діє не як генпрокурор, а, швидше, як політик. А ви як думаєте?

- Існує багато ознак того, що в його виступах, словах і діях присутня політика.

- Згадує Луценко те, що він сам був за ґратами, і як це впливає на його сьогоднішню діяльність?

- Він про це постійно говорить. У своїх виступах він постійно згадує про те, що відбувалося, як відбувалося і що це є запобіжником проти якихось порушень. У той же час, мені здається, якщо повністю зрозуміти, у чому була причина того, що він потрапив за ґрати, то ту систему управління генеральною прокуратурою він зруйнував. А вона продовжує існувати. Це ручний режим залежно від примх тих чи інших політичних сил, тих чи інших груп впливу. Іншими словами, не панує сьогодні в ГПУ закон, як мені здається.

- Як часто ви говорите з Юрієм Луценком, і коли це було востаннє?

- Саме сьогодні я спілкувався, тому що у нього День народження і мене запросили (сталося таке щастя), тому що ще в січні був останній тет-а-тет. Були ще дві наради, загальні, але безпосередніх контактів не було.

- Що ви побажали йому?

- Ряд життєвих побажань, а завершив своє побажання, щоб він був задоволений тим, як він живе і що він робить. Щоб не мучили докори сумління.

- Яким ви пам\'ятаєте Віктора Януковича?

- Я з ним ніколи не спілкувався і ні разу не зустрічався.

- Чим закінчиться справа Ст. Януковича, незважаючи на те, як проходить суд?

- Суд триває вже давно. Я знову звертаю увагу на недосконалість закону про заочному судочинстві. Зокрема, на ті особливості, які були прийняті в 2016 році і які дають можливість завершувати розслідування навіть щодо тих, хто не перебувають у міжнародному розшуку. Там є таке, що він діє до початку діяльності ДБР, діяльність якого почнеться, коли директор опублікує оголошення в газеті "Урядовий кур\'єр". А до того часу діють особливості закону про заочному застосування. Відповідно дія закону в будь-який момент може зупинитися в тій частині. Питання в тому, що в законі прописано ряд моментів, які порушують вимоги міжнародних, європейських конвенцій, практики європейського суду і які дозволяють адвокатів підозрюваного, підсудного найімовірніше розраховувати на те, що в європейському суді вирок, до якого застосовується це заочне судочинство, не затвердять його скасують.

- Яким ви запам\'ятали генпрокурора Пшонку?

- Я з ним мав справу тільки в робочих моментах, і в кабінеті у нього я не бачив ознак якого-небудь панства. Єдине, що я бачив, чітко, по багатьом моментам, що немає бажання діяти за законом, а є бажання діяти у інтересах або колишнього президента, або певних груп впливу. І якщо була необхідність якусь справу закрити або якийсь обшук припинити, це все відбувалося практично в телефонному режимі. Хоча багато хто вказують на те, що він дбав про працівників прокуратури: і нове приміщення, і багато пільг для них організовував. Але якщо генеральний прокурор отримує зарплату в першу чергу за те, щоб правоохоронна система виконувала свої функції, то мірилом її якості є те, яким чином вона стане корисною, як вона діє.

- Кого з високопоставлених чиновників з найближчого оточення Януковича, які втекли з України, в даний час зняли з міжнародного розшуку?

- Практично більшість. Це і Клюєв, Пшонка, Азаров, Колобов, Янукович, Захарченко.

- Чому їх знімають?

- Тут треба розділити на дві частини. Перша – вина за звинуваченнями щодо злочинів під час протестних акцій: там взагалі відмовляють в оголошенні в міжнародний розшук. Тобто вони зробили висновок, що ті злочини, які інкримінуються їм, були здійснені під час зміни влади, а тому є ознаки політичних переслідувань. Друга частина – економічні злочини. Тут велика їх кількість було оголошено в міжнародний розшук, але на якомусь етапі Інтерпол прийняв дуже цікаве рішення: підозра, яка висувається, в їх розумінні, не є звинуваченням, а за підозрою не повинні оголошувати в розшук. Оголошували в розшук за постановою суду про затримання і доставку, а це, на думку Інтерполу, не є постанови про арешт. А мені здається, тут у наявності просто маніпуляція термінами, з їх боку, тому що частина чиновників вони зняли з міжнародного розшуку, але з тим же підозрінь, за тим же постанов про затримання і доставку інші злочинці оголошені в розшук Україною, залишилися в міжнародному розшуку. Для мене це незрозуміло, і в Інтерпол були направлені листи з тим, щоб вони пояснили свою позицію або знову повернулися до оголошення особи в розшук. Однак поки що відповіді немає.

- Що відбувається зі справами проти оточення Януковича?

- Відбувається ручний режим управління. В тих випадках, де немає бажання когось притягати до відповідальності, ці справи забирають з підрозділу і передають.

- А якби не було, як ви кажете, режиму ручного керування, хто би вже сидів за гратами?

- Тут треба ще крім слідства, яке завершується повідомленням про підозру і обвинувальним актом, говорити про судовому розгляді. Вже майже два роки як був направлений до суду обвинувальний акт за фактом заволодіння земельними лісовими угіддями Сухолуччя, де залучається, в тому числі, колишній голова Київської облдержадміністрації. Справа практично не просувається. З серпня минулого року в суді лежить справа за обвинуваченням колишнього міністра юстиції в розтраті 8,5 млн грн – теж справа не просувається. Хоча з того епізоду за рік можна не одну особу або трьох засудити, а вже десятки. За законами 16 січня, за звинуваченням Єфремова та ще двох депутатів, справа з 2015-го року лежить у суді. Немає результату. В окремих виробництвах ми бачимо чітке небажання судів розглядати, інша частина (є така інформація), половина суддів на сьогоднішній день без повноважень, 5 років закінчилися, а на другу половину суддівських місць є вакансії. У суддею велике навантаження, вони кажуть, що фізично не справляються. Але ця проблематика була створена штучно, тому що з 2013 по 2017 рік судді, у яких закінчився п\'ятирічний термін або які пройшли конкурс, просто не призначалися ВР. Судді, у яких п\'ятирічний термін закінчився, правосуддя не здійснюють, проте при цьому отримують заробітну плату. Внаслідок цього вони отримали понад 250 млн грн. Ким було ініційовано це штучне непризначення суддів, треба з\'ясувати, тому що на сьогоднішній день у нас немає навіть права висловити претензії до багатьом суддям, наприклад, відносно того, чому не здійснюється правосуддя?

- Ви розслідуєте справу з "чорної" бухгалтерії Партії регіонів. Скільки всього було "амбарних книг?

- Поки ми маємо справу з однією. Були інші, підтвердженої інформації у слідства немає.

- А там є епізоди, які вас вразили?

- Були такі, але я не можу назвати, тому що це таємниця слідства. Є виплати суддям, є виплати під час виборчих кампаній, в яких фігурують виборчі комісії. Є виплати журналістам, представникам політичних сил. Практично всі сфери життя охоплені.

- Як просувається ця справа?

- Після того, як справу передали нам, слідчі зібрали дані, і прокурор погодив повідомлення про підозру двох так званих "касирам" Партії регіонів. Це ті особи, які вели в основному цю книгу і здійснювали передачу грошових коштів.

- Багато було вивезено справ або важливої інформації Януковичем і його командою, коли вони тікали?

- Те, що ми безпосередньо розслідуємо, — це вивіз кримінального провадження за підозрою Тимошенко в причетності до вбивства Щербаня, а також за підозрою її у розтраті кіотських грошей і засобів на автомобілі швидкої допомоги. Тобто все, що було пов\'язано в той час з обвинуваченням Тимошенко. Їх вивезли в Крим 19 лютого разом із матеріалами СБУ. Перевезення здійснювалося на літаку, який супроводжували представники СБУ. І був один представник Генеральної прокуратури.

- Ви вели справа про кіотські гроші, і тоді було визнано, що ваші дії були політично вмотивованими. Ви продовжуєте говорити, що вона винна в цьому ділі?

- Я вів справу в 2010 році і підписував перше звинувачення як слідчий. Але в подальшому, за результатами розслідування, я говорив, що складу злочину немає. Відмовився підписувати оновлене звинувачення, як щодо виробництва, так і відносно швидкої допомоги, саме із-за наявності даних, що вказують на відсутність складу злочину Тимошенко. Після цього мене усунули від розслідування цього кримінального провадження, і я вже не мав відношення до розслідування.

- Ви займалися справою Лазаренка. Він був недалеким людиною?

- Я з ним не спілкувався. Він втік з України в 1999 році, а я кримінальне провадження почав розслідувати в 2010 році. За матеріалами, допитам не скажеш, що ця людина недалека. За тим відпрацьованим схемами, за якими виводилися кошти з державного бюджету, за якими купувалися хабара, складно сказати. Але треба розділяти між тим, як людина працює для власного інтересу, і між тим, яку користь приносить державі.

- Коли повернеться Лазаренко і кошти, які він вивіз з України? Скільки там було?

- Заблоковано було 270 млн доларів, і з цього приводу здійснюється цивільний процес в США. Після того як він там отримав вирок, почався цивільний процес щодо конфіскації цих коштів. Міністерство юстиції США зазначає, що коли процес завершиться конфіскацією цих коштів, то Україна має право розраховувати на їх повернення. Але поки не зрозумілі терміни його завершення, тому що вже більше 10 років триває цей цивільний процес, і поки що ми не бачимо його завершення. Щодо Лазаренка є кримінальне провадження, яке припинено через його пошуку. В даний час вживаються заходи з тим, щоб ознайомити його з оновленим підозрою, а також з вимогами законодавства щодо процедури спеціального, так званого заочного судочинства.

- Як він там живе в США? Він під арештом?

- Ні, він відбув покарання у листопаді 2012 року і вийшов. Остаточно правоохоронні органи США нам не повідомили, надали йому притулок, не знаємо, яке рішення прийняв імміграційний суд.

- Хто більше всього в Україні не хоче його повернути?

- Складно сказати. У 2010 році на допиті він вказував на те, що йому можуть загрожувати певні люди з України, але жодної конкретики він не сказав.

- Що ви думаєте про закон про люстрацію?

- Я думаю, що люстрацію зробили недосконале, як у нас часто буває в країні: гарної ідеї заважає погане виконання. Крім того, я бачу, що у ВР закон приймають один, а потім його хтось допрацьовує. По-моєму, це не поодинокі випадки. Це почалося ще в 2014 році, коли вносилися зміни до Кримінального кодексу, де всі зловживання, перевищення службових повноважень державними чиновниками, правоохоронцями вважаються злочином тільки тоді, коли заподіяно матеріальну шкоду. За результатами перевірки, зміни були внесені після того, як за закон проголосували. Але ці зміни на сьогоднішній день, враховуючи практику Верховного суду, свідчать про те, що "беркутівці", які здійснювали злочин (перевищення службових повноважень, від якого отримували тілесні ушкодження потерпілі), можуть отримати виправдувальний вирок, тому що тут немає матеріальних збитків. Щодо інших злочинів є вже декілька таких рішень Верховного суду. І це зроблено руками ВР.

- Вас пропонували на посаду генерального прокурора родичі загиблих Небесної сотні, тому що вони вам довіряють. Хто завадив? Чому ви не стали генпрокурором?

- Це була пропозиція адвокатів сімей Небесної сотні або активістів, але це рішення приймає виключно ВР, а потім погоджує президент. Саме вони вирішили, що повинен бути інший. З боку тих, хто приймає рішення, мене не розглядали.

- Пройшла четверта річниця Майдану. Нічого не змінилося. Ваш департамент веде ці справи. Скільки знадобиться ще років, щоб встановити істину – хто вбивав людей на Майдані?

- Саме з убивств у нас є результат, тобто стосовно осіб, притягнутих до відповідальності, проходять суди, по вбивств 18 лютого, 20 лютого. Але якщо говорити в цілому, про великій справі Майдану, яке складається з багатьох епізодів, починаючи з 30 листопада і закінчуючи вночі 21 лютого, то в кожному з цих епізодів є результати, залучені виконавці або організатори, або середня ланка. Наш департамент робить все можливе, щоб ці справи просувалися до свого логічного завершення: від підозр до вироками. Мені не соромно за виконану роботу, незважаючи, можливо, на якісь помилки. В рамках тих можливостей і тих повноважень проведена велика робота: на сьогоднішній день залучено 388 осіб, з них 244 направлено до суду обвинувальні акти. У тому числі щодо вбивств повідомлено про підозру понад 40 осіб.

- Ви задоволені цими результатами?

- Звичайно, не задоволений. Ми говоримо, що в тій ситуації, коли ми відзначаємо, що вся держава практично, а в першу чергу ті, хто мають повноваження, вказують на те, що ми все віддамо, щоб результат був, цього результату мало.

- Чому він недостатній? Хто заважає розслідуванню?

- Тут існує комплекс проблем. Незважаючи на заяви високопоставлених чиновників, я не бачу зацікавленості тієї, яка повинна сприяти належному розслідуванню. Тому що ця робота не є роботою одного департаменту. Тому що якщо одним департаментом це робити, то це розтягнеться на роки. Із-за бездіяльності ВР з 20 листопада слідчі прокуратури втратили повноваження з розслідування вбивств на Майдані. Про це всі знають, але проект закону про продовження повноважень слідчих прокуратури, хоча б до 1 січня 2019 року, другий раз не набрав голосів для внесення до порядку денного ВР. Ми говоримо про те, що треба розслідувати, і одночасно ми позбавляємо повноважень тих, хто це розслідує.

- Днями ви звинуватили Луценка, Грицака, Авакова і Порошенко в затягуванні з розкриттям злочинів Майдану. У чому конкретно ви їх звинувачуєте?

- Хоче людина прийти до швидкому розкриттю і розслідуванню злочинів під час протестних акцій, якщо ще до далекого закінчення розслідування скорочує департамент на 60 осіб? Те ж саме стосується інших правоохоронних органів. Ми розслідуємо понад 3,5 тис. злочинів, ця проблематика досить велика.

- А кого конкретно ви б хотіли допитати у справах Майдану, а людина не з\'являється? Є такі люди?

- Є, звичайно. Є ряд народних депутатів, які не з\'являються. Ми оприлюднимо ці прізвища.

- Адвокати "беркутівців" заявили в суді, що хочуть допитати грузинських снайперів, які зараз знаходяться у Вірменії. Як суд доведе, що це справжні снайпери, і до чого це призведе?

- Не треба чогось боятися. Діємо за законом і ми все перевіримо і з\'ясуємо. Коли з\'являється будь-яка інформація щодо злочинів під час протестних акцій і вбивств, її долучають до матеріалів слідства і відразу перевіряють. Відразу готують, якщо в цьому є необхідність, експертизи, а в даному разі міжнародно-правові доручення, щоб допитати цих осіб. Немає проблеми і в суді, хоча це питання буде вирішувати суд. Міжнародно-правове доручення піде у Вірменію, і Вірменія визначає обличчя і забезпечує можливість допиту.

- Чому на Інститутській позрізали всі дерева?

- Поширюється інформація, якої насправді не було. Зрізали два дерева, які представляли загрозу з-за того, що вони висохли. Це відбувалося за участю слідчих прокуратури, вони їх оглядали.

- На початку року чотири "беркутівця" втекли з СІЗО. Де вони тепер?

- Вони не втекли з СІЗО, вони втекли з України, тому що рішенням суду вони були звільнені з-під варти, при тому що двом з них інкримінувалося вчинення замахів вбивств на 33 осіб та вчинення трьох вбивств. У інших було звинувачення у відомому побиття на колонаді, біля стадіону "Динамо". Суд знайшов "підстави", щоб обвинуваченим у трьох вбивствах і 33 замахи на вбивства змінити запобіжний захід на не пов\'язаний із затриманням. Підстави для скасування утримання під вартою вони знайшли, а знайти підстави хоча б вибрати особисте зобов\'язання... Суд ухвалив таке рішення, на мою думку, саме за порадою адвоката, який хвалився, що він підтримує це рішення. Подібна ситуація мала місце в 2014 році, коли був звільнений Садівник, і це звільнення теж виглядало з боку як кероване. Можливо, дійсно під якийсь обмін.

- Ви працювали з 11 генпрокурорами. Хто з них був самим професійним?

- Працюючи на посаді слідчого, я рідко спілкувався з кожним генеральним прокурором безпосередньо, щоб вони приймали рішення в якихось моїх кримінальних процесах. Але в цілому за той час, що я працював в ГПУ, система деградувала. Вона не вдосконалювалася, швидше, переходила в ручний режим, щоб була можливість справи вирішувати не за законом, а на догоду чиїмось інтересам. Я не можу сказати, що були генпрокурори, якими я захоплювався.

- А з ким працювати було найважче?

- Сьогодні – найважче. І не тому, що створюються безпосередньо мені якісь проблеми, а тому, що відсутня забезпечення належного закону – можливості працювати за законом.

- Дякую вам за розмову.

 

 



Категория: Новости