Заступник голови ФДМУ Тарас Єлейко: Маховик економіки почав свій хід, за підсумками року перевыполним надходження від приватизації 2,5 млрд грн

Опубликованно 05.08.2020 18:00

Після аукціону, на якому готель "Дніпро" був проданий маловідомої компанії "Смартленд" за рекордну суму 1,1 млрд грн, Фонд держмайна на кілька днів став головним ньюсмейкером країни. Нині лише лінивий не обговорює можливих кінцевих бенефіціарів "Смартленд" і подробиці торгів, що проходили у формі телешоу. Президент Володимир Зеленський у своєму пості в соцмережах заявив, що "велика приватизація стартувала". Після аукціону, на якому готель "Дніпро" був проданий маловідомої компанії "Смартленд" за рекордну суму 1,1 млрд грн, Фонд держмайна на кілька днів став головним ньюсмейкером країни. Нині лише лінивий не обговорює можливих кінцевих бенефіціарів "Смартленд" і подробиці торгів, що проходили у формі телешоу. Президент Володимир Зеленський у своєму пості в соцмережах заявив, що "велика приватизація стартувала".

За фактом президент трохи випередив події. Формально готель "Дніпро" є об'єктом малої приватизації, а велика все ще заблокована рішенням Верховної Ради, яке було прийнято у зв'язку з Covid-19. Про це, зокрема, 112.ua говорив із заступником голови Фонду держмайна Тарасом Єлейко в рамках інтерв'ю, яке відбулося за кілька днів до аукціону з продажу "Дніпра".

Єлейко також розповів 112.ua цікаві подробиці підготовки до продажу пакета інших не менш помітних об'єктів малої приватизації спиртозаводів. Ми поговорили про те, як позбавлений фінансування на оплату послуг радників та оцінювачів Фонд займається приватизацією "Центренерго" і Одеського припортового заводу і чому без змін на рівні закону не посунути латифундистів, процвітаючих на державних сільгоспземлях. * * *

Наприкінці минулого року Верховна Рада підтримала поданий президентом законопроект № 2300, який передбачає скасування держмонополії на виробництво спирту. Якщо спочатку планувалося, що його норми набудуть чинності вже з 1 січня 2020 року, згідно з поправками до другого читання, вони були перенесені на 1 липня. Що відбувається зараз, можна говорити про те, що процес приватизації спиртових заводів стартував?

Приватизація спиртзаводів дійсно почалася – а саме, був прийнятий закон про демонополізації спиртової галузі, згідно з яким з 1 липня 2020 року скасована державна монополія на виробництво спирту, а з 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових спиртозаводів. Закон прописаний таким чином, що виробляти спирт зараз можна тільки на потужностях ДП "Укрспирт" та концерну "Укрспирт". Тобто протягом року займатися виробництвом спирту зможуть тільки ті приватні інвестори, які купили діючий спиртзавод. Вони зможуть робити це виключно на цьому підприємстві.

Слід розуміти, що спиртзаводи будуть продаватися разом з ліцензією на виробництво спирту, вірно?

По суті, ліцензія залишається на рік. Це зроблено для того, щоб держава могла провести успішну приватизацію (виробничих потужностей "Укрспирту", - ред.) і отримати максимальну ціну. Ми максимизируем вартість активів, які є у держави, тому що, відверто кажучи, не всі активи в хорошому стані. Якщо дивитися на всю галузь – у нас сумарно 78 спиртзаводів. 41 спиртзавод входить до ДП "Укрспирт" і 37 концерну "Укрспирт". ДП "Укрспирт" - це були живі спиртзаводи, концерн "Укрспирт" - це ті заводи, які вже йшли на ліквідацію. Втім, не всі спиртзаводи з тих, які були переведені в держпідприємство, – працюють. Я думаю, що половина з них навіть не будуть розглядатися як спиртзаводи, а будуть використовуватися в якості виробничих майданчиків, які вигідно розміщені в аграрних регіонах. Багато з них мають підведені комунікації: світло, газ, до деяких навіть підведені залізничні лінії. В принципі для будівництва на їх базі тих же елеваторів – це хороші майданчики.

Які саме зі спиртозаводів увійшли в перший ешелон на продаж і коли вона безпосередньо почнеться?

На виконання норм закону № 2300 Кабмін (протягом 3 місяців після вступу закону в силу, а це сталося 14 грудня 2019 року, - ред.) повинен був розробити програму реформування і розвитку спиртової галузі. Уряд мав затвердити цей документ і подати на затвердження Верховної Ради. Вона повинна передбачати проведення інвентаризації всіх наявних підприємств в концерні та ДП "Укрспирт", процедуру передачі проинвентаризованных активів у Фонд держмайна, поділ активів на групи. Ця програма закладає основи приватизації спиртової галузі, в тому числі і в частині соціальної складової. Там повинні були бути чітко описані етапи приватизації спиртової галузі, дедлайни. Ми очікуємо, що програма буде затверджена найближчим часом.

Паралельно з Міністерством економіки ми проводимо велику роботу – на даний момент нам вже передані пропозиції щодо приватизації 12 спиртзаводів зі складу держпідприємства "Укрспирт", які будуть в першому ешелоні на продаж. За ним ДП вже провів інвентаризацію та оцінку: тобто ці активи вже цілком готові до приватизації. Після затвердження програми ми максимально швидко виставимо їх на приватизацію.

А можете уточнити, чи подав Кабмін вже цю програму в Раду?

Наскільки я знаю, МЕРТ вже подав її на Кабмін. І найближчим часом вона повинна бути затверджена (урядом, - ред). Заявки на приватизацію 12 підприємств, які пройшли інвентаризацію і будуть включені в список на продаж, вже подаються.

Які саме підприємства – можете озвучити список?

У списку 12 підприємств. Він найближчим часом з'явиться у нас на сайті – це відбудеться наступного тижня (13-17 липня, - ред). Давайте вже коли список буде опублікований, ви з ним познайомилися. Я б не хотів зараз її озвучувати – я назву спиртзаводи, а потім виявиться, що, можливо, там будуть виявлені якісь заборони. Зараз саме триває перевірка для їх включення в список приватизації.

У списку тільки заводи, які спеціалізуються на виробництві харчового спирту?

Дивіться, там є різні підприємства. В "Укрспирті" є підприємства, які спеціалізуються на виробництві харчового спирту, є виробники технічного спирту, біоетанолу.

До речі, Немирівський спиртзавод є у цьому списку?

Немирівський... потрібно уточнити. Я бачу в списку активи у Немирівському районі...

Ви ж знаєте історію цього спиртзаводу? Його директором був Степан Карлович Глусь, який збудував одну з найбільших горілчаних імперій, які продають горілку під торговою маркою Nemiroff. І хоча компанія побудувала новий сучасний лікеро-горілчаний завод, спирт вона традиційно брала виключно Немирівського спиртзаводу. Тому за ним неофіційно закріпилася слава першого спиртзаводу, який контролювався приватниками... Логічно, що компанія Nemiroff спробує саме цей спиртзавод приватизувати?

Дивіться (перебиває, - ред), всі ці спиртзаводи є державними. Що там вважається, не вважається, я навіть не буду коментувати, тому що наше, як Фонду, завдання, і воно отраженно в програмі уряду, – абсолютно прозоро підготувати всі спиртзаводи, розкрити по них всю інформацію, необхідну інвесторам, і виставити їх на аукціон. Хто на аукціоні заплатить більшу ціну, той і буде власником спиртзаводу.

Як йтимуть справи з продажем спиртзаводів, які залишилися у складі так і не ліквідованого концерну? Справи там давно були не дуже. (Не рахуючи того, що в законодавчому полі більшість підприємств концерну банкрути з арештованим майном, частина з них продовжує працювати і служити, за чутками, основними постачальниками лівого спирту на ринок. У жовтні 2017 року п'ятий за рахунком глава ДП "Укрспирт" Юрій Лучечко після Революції гідності розповідав 112.ua про напад на голову ліквідаційної комісії (курирує питання ліквідації концерну "Укрспирт". Має право призначати керівників підприємств, контролює фінансові звіти). На день народження йому проломили битою голову. Він вступив у боротьбу за підприємства, над якими держава втратила контроль", - повідомив тоді Лучечко.

Він також розповів історію із захопленням Угерського спиртзаводу. Там було 80 "титушек" в камуфляжах, три автобуси. Світлошумові гранати людям під ноги кидали. Тільки коли депутати від групи "Львівщина" з трибуни Верховної Ради почали вимагати втручання міністра МВС Арсена Авакова і Хатии Деканоїдзе (на той момент голова Нацполиции, - ред.), туди приїхала Нацгвардія. І тільки коли розставили снайперів, тоді "титушки" виїхали із заводу. А за законом це не рейдерство, немає такого слова, це перешкоджання законній господарській діяльності, говорив глава ДП "Укрспирт", - ред.).

Скажу вам чесно, ми зараз зосередилися на підприємствах держпідприємства "Укрспирт". У них є гроші на те, щоб провести інвентаризацію, поставити на баланс всі активи, зробити оцінку, чим вони зараз і займаються. Держпідприємство дає нам добре підготовлені до приватизації об'єкти. З концерном дійсно ситуація складніша. Там є знову-таки фінансові питання. До заводів концерну ми будемо переходити вже тоді, коли запустимо нормальні приватизаційні процеси з заводами держпідприємства.

В середині червня Верховна Рада черговий раз відправила на доопрацювання і підготовку до повторного першого читання проект закону № 3356 про обов'язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) в транспортній галузі. Це не перший випадок відхилення ініціативи, яка, за словами учасників ринку, могла б значно підвищити привабливість спиртзаводів для інвесторів – вони мали б гарантований ринок збуту виробленої продукції. Як вважаєте, це знизило потенціал підприємств, які могли б бути продані?

Я б не сказав, що це знижує потенціал. Зараз виробництво спирту знаходиться в державній монополії. Коли це напрямок перейде в приватні руки. Ми ж бачимо, що і зараз заправки самі (без обов'язкової норми) продають бензин з біоетанолом і цей продукт користується досить великим попитом.

Що так багато заправок продає? За моїми спостереженнями, дві мережі АЗС, які мають договори з підприємствами "Укрспирту".

Демонополізація спиртової галузі нічого не змінить – попит на біоетанол як є, так і збережеться. Тут питання знову-таки якості продукції і роботи з мережами, з маркетингом. Зрештою, цей ринок дуже активно розвивається. Звичайно, якщо держава скаже, що якась частка біоетанолу повинна додаватися у обов'язковому порядку, то, напевно, попит істотно зросте на спиртзаводи. Але сказати, що це якась критична проблема, я її не бачу. Ми продаємо виробничі потужності, на яких біоетанол можна буде робити в майбутньому, коли, не виключено, держава таки прийде до норми про його обов'язкове утриманні.

Принцип виставлення на продаж спиртзаводів блоками (як нинішніх 12) збережеться?

Так. Ми будемо діяти саме так – взяли кілька заводів: підготували передали на приватизацію. Потім беремо наступні. Відразу виставити 70 підприємств і продати - це, звичайно ж, малореально. Спиртзаводи будуть продаватися в категорії малої приватизації.

За якою логікою і за якими алгоритмами формуються кластери підприємств, які передаються на продаж?

По мірі їх підготовки ДП "Укрспирт" проводить інвентаризацію цих активів, робить оцінку. Підприємства, за якими це зроблено, – передаються на приватизацію. За одним підприємствам такі процеси йдуть довше, за іншими швидше.

Таким чином, ДП "Укрспирт" вирішує, які заводи і в якому порядку передавати на приватизацію?

Саме.

І ви не впливаєте на цей процес?

Слухайте, нам передають об'єкти для приватизації, які готує держпідприємство "Укрспирт" спільно з МЕРТ. Які об'єкти нам подали – ті ми передаємо на продаж. Я думаю, що за них розгорнеться серйозна конкурентна боротьба.

А на чому грунтуються ваші очікування конкуренції за спиртзаводи?

Ми прекрасно розуміємо, що спиртова галузь – досить велика, з великими обсягами виробництва. Вона була монополізована державою. При демонополізації таких галузей завжди виникає досить активна конкуренція за активи.

Але яким чином вона в Україні може виникнути? У нас чотири великих виробника лікеро-горілчаних виробів і жодного іноземного інвестора в цій галузі. Споживання горілки щороку скорочується, як і експорт. Ринок Росії, який був одним з найбільших для збуту горілки, практично втрачено... 112.ua докладно описував проблему в матеріалі "Схоже влади розсмакували спирт" ще в 2017 році.

Дивіться, є харчовий спирт. Але є медичний спирт, технічний спирт, і цю продукцію також є попит.

Ви ж розумієте, що і медичний, технічний спирт - це сировина для нішевої, затребуваною часто в одному регіоні продукції...

Так ми і говоримо, що спиртзаводи – не гіганти. Це ж не об'єкти розміру Одеського припортового заводу. Це невеликі підприємства, нішеві. Вони мають власну сировинну базу з якої можуть виробляти спирт, який новий власник на власний розсуд буде або експортувати, або продавати в Україні.

Дивіться, я ні в чому не звинувачую ні вас, ні ФДМУ. Я добре знайома з темою і не можу погодитися з вашими твердженнями про те, що на спиртзаводи буде великий попит. Ми давно розуміємо, що навіть ті чотири великих виробника горілки, які все ще є в Україні, вони зацікавлені не викуповувати старі підприємства, звалюючи на себе до всього ж солідне тягар соціальних обов'язків, а будувати нові потужності – з нуля. Так що в кращому випадку – вони перестрахуются і, можливо, зараз куплять по одному підприємству. Це чотири! А що робити з рештою?

Час покаже! Завдання ФДМУ - прозоро вивести підприємства на приватизацію.

Це ясно! Просто ви стверджували, що вірите в конкуренцію і що вона буде підприємства. І я у відповідь виклала свої аргументи.

Я вірю, що конкуренція буде!

Вірю, що будуть користуватися попитом підприємства, які виробляють біоетанол, медичний, технічний спирт. Вважаю, що знайде інтересантів спирт, який використовується у спиртових напоях. І я сподіваюся, що в цілому процес приватизації спиртової галузі стане точкою старту, яка дозволить вирости новим виробникам алкогольної продукції, у тому числі продукції з вмістом алкоголю в Україні. Я думаю, що можна очікувати появи нових гравців, тому що правила стануть прозорими. А саме це призводить до появи нових гравців, посилення конкуренції. Думаю, що ви це знаєте краще, ніж хто-небудь.

Вирішальними чинниками залишаться попит і ринок. І тут не можна не враховувати високий акциз, податкову політику щодо алкогольної галузі. До того ж ми знаємо, як непросто зайти у великі мережі, зайняти вигідні місця на полиці, посунувши важкоатлетів галузі новим гравцям... Не так просто почати алкогольний бізнес в Україні, будемо чесні.

Але головне - правила будуть прозорими для всіх.

Це правила покупки спиртзаводів будуть прозорими! А я кажу про те, що не так вже просто буде продати вироблену на них продукцію, особливо новим гравцям!

Правильно. Але буде знята дуже важлива перешкода – необхідність працювати з державною монополією на сировину. Кожен зможе активно працювати. Навіть якщо з'явиться невеликий (регіональний) виробник, який здешевить продукцію, зокрема за рахунок побічних продуктів, завдяки наявності власної сировинної бази, він тут же отримає конкурентні переваги перед крупними гравцями, які звикли працювати, так як зараз працюють з державою.

Чи є у ваших планах проведення road-show, щоб, можливо, залучити до спиртовим активів іноземних інвесторів?

Звичайно! Як тільки ми офіційно включимо підприємства в список приватизації, почнеться процес їх підготовки до безпосередньої продажу. В її рамках ми будемо проводити масштабні заходи, у тому числі й road-show, PR-активності спільно з МЕРТ, щоб привернути інтерес як можна більш широкого кола іноземних інвесторів до цих активів.

А чи не запізнилися в цілому з процесом? Я так розумію, він повинен був з 1 липня стартувати.

Ну, ми чекаємо програму уряду. Через місяць вже будемо повідомляти перші аукціони.

Тобто з 1 серпня, вірно?

Ні, через місяць після затвердження програми уряду. Через місяць-півтора.

А є завдання вже якісь ключові, скільки спиртзаводів повинно бути продано до кінця року, яка сума від їх продажу повинна бути залучена до бюджету?

Це все буде визначати програма реформування і розвитку спиртової галузі, яку має затвердити Кабмін. Наше завдання (ФДМУ) - провести прозору приватизацію, надавши інвесторам на сайті і в віртуальних кімнатах даних всю необхідну інформацію та документи. І дуже добре, що є PROZORRO як інструмент для проведення прозорих аукціонів. Ми навіть не будемо бачити, хто в них братиме участь. Ми будемо бачити учасників, рівно таким же чином, як їх будете бачити ви або хто-небудь, хто пройде по посиланню.

Давайте тоді перейдемо до не менш болючого активу "Центренерго". Після тривали більше півроку битв ФДМУ все-таки вдалося змінити керівника. На підприємство зайшов в. о. гендиректора компанії Олександр Корчинський. Володимир Потапенко, якого Ігор Коломойський в інтерв'ю "Цензор.немає" називав "зрозумілим людиною", був змушений залишити місце...

Дійсно "Центренерго" - актив дуже складний. Безпосередньо на даний момент на "Центренерго" за 2019 рік збитки склали майже 2 млрд грн, якщо бути точним - 1,98 млрд грн. Дійсно, було змінено керівництво. Одним із завдань нового керівника на даний момент є повне погашення заборгованості і стабілізація компанії, виведення її у прибуткову площа. Основна причина, з якої "Центренерго" передано у ФДМУ, – це підготовка до приватизації. Але, звичайно, приватизувати компанію з такими збитками буде непросто. З іншого боку, не хотілося б, щоб хороший актив був проданий з дисконтом.

Складно було змінити керівника?

Думаю, ви самі прекрасно бачили.

У квітні президент Володимир Зеленський запевнив, що держкомпанія буде передано на приватизацію. Дмитро Сенниченко на брифінгу 19 червня заявив, що приватизація планується на другий квартал 2021 року. Повідомлялося про підписання наказу про створення конкурсної комісії для визначення радника з питань приватизації "Центренерго". Який таймінг реалістичний зараз?

Я думаю, що голова (Дмитро Сенниченко) сказав абсолютно вірно. За етапами підготовки ми бачимо, що виходимо з приватизацією "Центренерго" на 2021 рік, і це абсолютно реальні терміни.

Радник досі не визначено?

Процес йде.

А комісія з вибору радника хоча б вже сформована?

Процес йде. Справа в тому, що у нас є закон у зв'язку з Covid-19, який неоднозначно трактується, що створює перешкоди, в тому числі і для цього процесу. Ми сподіваємося, що найближчим часом до цього закону будуть внесені зміни.

Періодично обговорюється ідея про приєднання до "Центренерго" держшахт і продажу компанії як вертикально інтегрованою. Одні експерти, з якими ми це обговорювали, в захваті від ідеї, інші кажуть, що це не найкраща думка, враховуючи, що самі держшахти в серйозні збитки. До того ж собівартість виробництва на них досить висока, що підтверджується тим фактом, що власник приватних шахт ДТЕК зміг запропонувати "Центренерго" купувати у них вугілля на 20% нижче, ніж ціна, що вони зараз платять державним вугільним підприємствам, і майже на 10% нижче, ніж вони платять за газ. З урахуванням цього, як вважаєте, чи є сенс приєднувати шахти до "Центренерго"?

Я думаю, що це питання комплексний і складний. Шахти - це не тільки економічна складова та висока собівартість видобутого вугілля. Це і велика соціальна складова. Також не варто забувати, що на "Центренерго" працює 6740 співробітників, і разом з родинами це 17 тисяч чоловік, які залежать від цього підприємства. Тому навколо цього питання (приєднання шахт) йдуть досить глибокі дискусії, ведеться робота над цим питанням, у тому числі можливість такого варіанту.

Тобто модель не відкинута, вона вивчається?

Так, вона вивчається. Прораховуються різні варіанти, тому що, як я і говорив, має місце не тільки економіка, але й великою мірою соціальна складова.

Ви говорите, що перед новим директором поставлено завдання вивести підприємство на прибуток, вже є розуміння, що для цього потрібно зробити, або він сам повинен дати пропозиції?

Як я розумію, зараз як раз проводяться заходи щодо напрацювання різних варіантів. Його ж тільки призначили. (В інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" Олександр Корчинський повідомив, що "Центренерго" планує залучити 1,3 млрд грн кредитних коштів у державних банків для закупівлі палива, - ред).

До речі, вони продовжують працювати на газі?

Зараз змішана система роботи – використовується і газ, і вугілля. Газ компанія купує у "Нафтогазу".

Які складнощі у приватизації "Центренерго" ви б виділили?

По-перше, дійсно потрібно навести порядок з фінансами в компанії. По-друге, вибрати професійного незаангажованого радника, який підготує цей проект до приватизації. Якщо ці два етапи будуть виконані, при наявності політичної волі, а вона є, питання приватизації зрушиться з місця.

Раніше до "Центренерго" ніби як американці проявляли інтерес. (У листопаді 2018 року одна з ТЕС "Центренерго" - Трипільська - навіть була включена в програму візиту в Україну міністра енергетики США Ріка Перрі: він особисто відвідав її 10 листопада 2018 року. Журналістам на станції він говорив про зацікавленість США у співпраці з Україною в енергетичній сфері і розмито натякнув на зацікавленості американських компаній в приході в сектор в країні. Всі ці зображення подібності приватизаційного процесу служили колишньої влади гарною ширмою: до кінця терміну перебування Порошенко на посаді президента "Центренерго" залишалася в сфері впливу його найближчого соратника Ігоря Кононенка, - ред.).

Дійсно, ми знаємо, що одна спроба приватизації "Центренерго" вже була. Радником був обраний Ernst&Young, але стартова ціна була затверджена досить високою, наскільки я знаю. З цією приватизацією були проблеми. Радник досі судиться з ФДМУ. Ми постараємося врахувати всі помилки, які були допущені. Постараємося зробити все можливе, щоб не було ситуації, коли буде оголошено конкурс і не знайдеться бажаючих взяти в ньому участь. Все це буде враховано, і я сподіваюся, в 2021 році ми приватизуємо цей об'єкт.

Проблем з боку міноритарних акціонерів "Центренерго", серед яких є і відомий нам олігарх Ігор Валерійович Коломойський, не очікуєте?

Тут немає проблем. Тому що виставляється на приватизацію державний контрольний пакет акцій. І я не бачу проблем.

Зрозуміло вже, коли на продаж будуть виставлені державні пакети акцій обленерго? До речі, не можу не запитати, чи стежите ви за ситуацією на "Донбасенерго", в якому ФДМУ належить 25% + 1 акція?

Я не відстежував для себе це питання. Не встигаю. Але знову ж цей пакет не стоїть в числі перших, які можуть бути виставлені на приватизацію. Нам необхідно внести серйозні законодавчі зміни, тому що нині ситуація така, що він повинен продаватися за номінальною вартістю. Зміни в закон дозволять нам виставити цей пакет на приватизацію за оціночною вартістю.

А пакети інших обленерго коли підуть? Закон, блокуючий велику приватизацію через Covid-19, тут також перешкода?

З пакетами обленерго ситуація така: у ФДМУ є пакети шести обленерго. І щодо них питання Covid-19 не настільки критичний, як питання нашої синхронізації з НКРЭКУ щодо введення RАB-тарифу. Тому що тільки при цьому умові, ми розуміємо, можуть бути конкурентні ринкові торги. Без RAB історія показує, що коло інвесторів, зацікавлених входити в обленерго, буде досить обмеженим. А наше завдання - все-таки провести конкурентну, прозору приватизацію, що без RAB буде маловірогідно. Ми хочемо синхронізуватися, щоб приватизація була синхронізована з введенням RAB, і тоді це дійсно буде велика, гарна перемога для всієї України.

Розглядаються різні підходи до ставок дохідності на стару і нову бази активів, який підхід більше підходить обленерго, в яких ФДМУ має акції?

Це питання потрібно вивчати. У нас є різні обленерго, в різному стані. Але ми хочемо, щоб приватизація пакетів обленерго - і це ключовий момент - проходила тоді, коли будуть чітко визначені RAB-тарифи. Тому що інвестори мають особливість: коли вони мають зону невизначеності, вони її закладають у ціну, і це завжди дисконт. Потрібна визначеність з RAB, і тоді буде чітко сформована ціна за кожен пакет цих обленерго абсолютно ринкова. Найгірше, що ми можемо зробити, - оголосити аукціон, поки є зона невизначеності, оскільки це призведе до дисконтування цін активів.

Як у цілому ситуація з Covid-19 і карантин впливають на приватизаційні процеси?

Впливає дуже цікаво. Якщо говорити про велику приватизацію – Верховна Рада прийняла закон, яким заборонила приватизацію великих об'єктів на період карантину. За малої приватизації в принципі ми можемо продавати будь-які об'єкти. Якщо говорити про малу приватизацію, а це об'єкти, балансова вартість яких за стандартами українського бухгалтерського обліку не перевищує 250 млн грн. У цієї категорії часто зустрічаються невеликі магазини, лазні, контори, клуби, невеликі бази відпочинку. Але є і великі активи, які формально все одно віднесені до об'єктів малої приватизації – наприклад, готель "Дніпро".

За малої приватизації було прийнято дуже грамотне рішення. У період, коли почався максимальний карантин (був зупинений транспорт), всі пішли на дистанційну роботу, ми розуміли, що шукати інвесторів на складні активи в таких умовах буде непросто. Тому на цей період (максимальних обмежень) ми зупинили приватизацію державних підприємств, але максимально кинули всі сили на дрібні, прості об'єкти нерухомості – магазинчики, бази відпочинку. І це було виправдано. Завжди в кризу у людей виникає прагнення зберегти свої вкладення. І це прагнення інвестувати в те, що їм зрозуміло, спостерігалося і під час кризи 2008-2009 рр. і під час кризи в 2014 році. І це повторилося і в Сovid-19. І ми побачили буквально величезний попит на такі об'єкти, причому ціни за деякими з них виростали вище ринкових, що нас самих дивувало. За один об'єкт торгувалися 10-15 учасників. Продаж йшла дуже активно. Але після зняття строгих карантинних обмежень попит дещо знизився. Люди заспокоїлися: зрозуміли, що банківська система встояла.

В цей момент ми відпустили великі об'єкти малої приватизації. Транспорт почав курсувати, і ми зрозуміли, що для інвесторів вже не становить проблеми відвідування тих чи інших об'єктів. Перший аукціон на такий об'єкт – це готель "Дніпро". Далі піде готель "Слов'янський". Буде досить великий список підприємств. В тому числі і з урахуванням підприємств "Укрспирт". Ми бачимо, що все – ринок ожив, всі працюють. Маховик економіки почав свій хід, і можна очікувати великого попиту на державні підприємства, особливо з урахуванням того, що по них доступна вся інформація на сайті privatization.gov.ua). Ми зараз просимо уряд збільшити план надходжень від приватизації 2,5 млрд грн: розуміємо, що ми їх зробимо.

Якщо ви кажете, що спостерігається таке пожвавлення, що має стати підставою для скасування заборони на велику приватизацію?

Ми просимо Верховну Раду скасувати введений заборона. Ми зверталися до депутатів з таким проханням. У нас є ще одна проблема крім цього, і вона зачіпає не тільки велику, але й малу приватизацію – нас повністю позбавили фінансування на підготовку об'єктів. Рішення було прийнято при затвердженні секвестру бюджету (в березні). У нас забрали всі кошти на радників, по великому числу об'єктів малої приватизації передбачені витрати на оцінювачів. В цілому, це невелика сума – близько 50 млн грн, які реально не дозволяють нам зробити величезний стрибок для збільшення надходжень до бюджету.

Яка саме робота зупинилася за відсутності цієї, по суті, копійчаної суми?

Ми не платимо радників. Ми не можемо їм платити. Це по великій приватизації. Що стосується малої приватизації, у нас немає коштів на підготовку технічних паспортів, і не можемо робити оцінок об'єктів. (Співрозмовник уточнив, що стосовно спиртзаводів така робота проводиться за кошти "Укрспирту", - ред.), а от по інших об'єктах є проблема – особливо по об'єктах окремого майна.

І що з цим робити?

Ми звернулися в Міністерство фінансів, і здається, ми знайшли спільну мову щодо того, щоб нам виділили кошти.

Які підприємства вимкнув процесу "коронавирусный" закон?

Це великі підприємства, для яких вже були обрані радники. Об'єднана гірничо-хімічна компанія, яка вже майже готова до приватизації, "Элетротяжмаш", ОПЗ, "Президент-готель" і шахта "Краснолиманська".

ОПЗ теж у списку фіналістів до приватизації? Досить несподівано!

Так, з підприємством активно працює радник.

А як же борг Фірташу?

Дивіться, цей об'єкт дуже складний. І справді має великі борги. Але щодо нього одним з основних завдань радника є знаходження оптимальної формули, яка дозволить успішно приватизувати це підприємство. Також радник повинен запропонувати рішення щодо боргів. З підприємством працює американська компанія Pericles Global Advisory - це невелика компанія, яка спеціалізується на роботі з проблемними активами. У зв'язку з нашою ситуацією ми і їм (радника з продажу ОПЗ) платити не можемо. Тому там робота призупинилася.

Яку роботу веде ФДМУ в контексті підготовки до ринку землі?

Фонд веде роботу в цьому напрямку і причому досить велику. Нам передали зараз на приватизацію досить велика кількість аграрних підприємств. Це більше 100 державних підприємств. Але в них усіх є загальна проблематика. Серед них є підприємства з досить великими земельними банками 30-40 тис. га, але земля належить їм на підставі права постійного користування державного підприємства. На жаль, за чинним законодавством, держпідприємство, має с/г землі на праві постійного користування, не може продати землю. При приватизації ми продаємо не землю, а виключно майно підприємства. Ви уявляєте, чим володіють такі підприємства? Це, як правило зерносховище, елеватор, контора, яка не нова сільгосптехніка, і далеко не John Deere.

І кому все це добро потрібно?

Все вірно. І це зараз головна проблема приватизації державних сільськогосподарських підприємств. Зараз у комітеті Миколи Сольського напрацьовується закон щодо забезпечення прав працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на отримання земельної ділянки/паю № 3012-2 від 29.05.2020, яким буде чітко встановлено, що при приватизації державних підприємств, які мають землю у постійному користуванні, земля ділиться на три блоки. Один з них розпайовується між працівниками. З другого нарізаються наділи учасникам АТО. Третій блок – це земля, на яку оформляється оренда, і її права можна придбати разом з майном підприємства. Якщо цей законопроект буде прийнятий, інвестори при купівлі державних сільгосппідприємств зможуть отримати не тільки майно, а й право на оренду землі. Без цього – ми продаємо майно, земля повертається державі. І навіть незрозуміло, хто стає власником землі в цьому випадку, на чий баланс вона повинна бути передана? Законодавчо це не врегульовано.

Варто зазначити, що у випадку з державними аграрними підприємствами соціальні питання стоять дуже гостро. Якщо землі колгоспів розпаювали, то в радгоспах землю працівникам не дали. І зараз люди кажуть: чим ми гірші? В сусідньому селі рідні працювали в колгоспі, отримали землю, а ми в радгоспі немає. Чим ми гірші? Приклад - Пуща-Водиця, яка має землю і в межах Києва. І там співробітникам не дали ні шматочка землі. Уявляєте, що там відбувається?

Як тільки закон зніме ці питання, можна починати приватизаційні процеси.

У колишніх працівників радгоспів, які претендують на землю, яка зараз є в складі державних аграрних підприємств, є з чим звертатися в суди?

У них є обґрунтування, виходячи з норм Земельного кодексу. І, наскільки я знаю, ряд таких судових процесів вже має місце.

ФДМУ багато років домагався змін до законів, що регулюють приватизаційні процеси. Попередники у Фонді неодноразово саме відсутністю правильних законів пояснювали відсутність приватизаційної активності. Що тепер – всі прийнято? Більше нічого не потрібно міняти?

Потрібно! Ми напрацювали комплексний закон про зміни до закону про приватизацію державного і комунального майна, який вже представили Раді реформ. Він змінює більше 20 різних законів, в тому числі фундаментально змінює закон про приватизацію, який повинен істотно спростити процес підготовки. Цей закон повинен дати нам набагато більше важелів для виведення підприємств на приватизацію. Зокрема, зараз у нас є проблема, наприклад, коли на об'єктах є заборона судів на приватизацію або арешт і ми не можемо приватизувати (як тут не згадати спиртзаводи концерну, - ред). Хоча ми розуміємо, що приватний власник може набагато швидше ці заборони зняти, відбитися в судах і відстояти свою позицію. Законом передбачено, що ми можемо передавати на приватизацію такі об'єкти.

Розмовляла Олена Голубєва

Категория: Новости