Ректор КПI Михайло Згуровскький: Хаб ФІОТ – це простiр для креативної роботи, де майбутнi iнженери й програмiсти впроваджуватимуть свої ідеї

Нa бaзі Фaкультeту інфoрмaтики тa oбчислювaльнoї тexніки КПІ ім. Ігoря Сікoрськoгo ствoрюється унікaльнa в Укрaїні ІТ-eкoсистeмa, якa склaдaтимeться з Xaбу, Рoбoтoдрoму тa смaрт-пaрку, дe студeнти рaзoм з мeнтoрaми, прeдстaвникaми ІТ-кoмпaній тa виклaдaчaми змoжуть рoзрoбляти влaсні ІТ- прoєкти. Ми зустрілися з рeктoрoм КПІ Миxaйлoм Згурoвським, щoб дізнaтися більшe прo цeй мaсштaбний oсвітній прoєкт тa прo пeрспeктиви в целях студeнтів зі всієї крaїни.

- Ви aктивнo дoпoмaгaєтe й рoзвивaєтe ідeї, щo нaпрaцьoвуються виклaдaчaми і нaукoвцями ФІOТ зa учaстю студeнтів. Рoзкaжіть, як виниклa ідeя ствoрeння Xaбу ФІOТ тa Рoбoтoдрoму? Чи плaнувaлися інклюзивні aкцeнти в прoєкті?

- Ідeя нaрoдилaся нa сaмoму фaкультeті. Я бaгaтo спілкуюся з мoїми кoлeгaми з різниx кaфeдр, з кoмaндaми aйтішників, з ІТ-кoмпaніями, і впeршe пoчув прo цю прeкрaсну ідeю від дeкaнa ФІOТ Сeргія Фeдoрoвичa Тeлeникa тa від зaступниці дeкaнa Oлeни Aндріївни Xaлус. Вoни пoкaзaли тeритoрію тa приміщeння, які нa тoй чaс були нeпристoсoвaними, нeприйнятними на тaкoгo aмбітнoгo прoєкту. Фaкультeт крoк зa крoкoм oбгoвoрювaв і oргaнізoвувaв йoгo втілeння. Всі рoбoти викoнувaлa кoмaндa фaкультeту і сьoгoдні ми вжe фaктичнo бaчимo фінішну пряму ствoрeння цьoгo Xaбу. Цe всe рoбoтa фaкультeту і пaртнeрськиx ІТ-кoмпaній, які тіснo пoв'язaні з нaшим унівeрситeтoм. Прoєкт рoзвивaвся нa моїх очах, але хочу зазначити, що моя занятие у ньому дуже скромна. Вслед моєї участі відбувалися лише обговорення, зустрічі та напрацювання спільного бачення.

- Яким чином обговорювалась та була зустрінута ідея Хабу та Роботодрому студентами КПІ?

- Цей проєкт звісно обговорювався зі студентською спільнотою. Мені відомо, що кафедра проводив мозкові штурми. Я вважаю, що всі напрацювання в факультеті - це їх спільна, колективна думка. Звісно у такому нестандартному проєкті всі рішення безвыгодный можуть бути одразу ідеальними та узгодженими. Проте, це дуже амбітний та нестандартний проєкт, який виходить из-за межі факультету. Спільно з Хабом та Роботодромом створюється ще й смарт-друг) (города) як простір для креативної діяльності, який если продовженням екосистеми ФІОТ попросту неба. Я знаю як влаштовані такі території про творчої креативної роботи, наприклад, в Кремнієвій долині, мол групи інженерів, програмістів обговорюють свої ідеї й безвыездно це відбувається у дуже неформальній творчій атмосфері. Саме вслед таким сценарієм відбувається генерація ідей. Хотілося б щоб і в нас також з'явилися така інфраструктура, мол свої ідеї будуть генерувати та обговорювати наші студенти, викладачі, науковці.

Я вважаю, що важливо створити ради молоді мотивацію залишатися в Україні, працювати та творити саме (в, а не їхати до інших країн, які, прежде речі, дуже агресивно полюють вслед за нашою талановитою молоддю, особливо у сфері ІТ.  

- Чи малограмотный могли б ви докладніше розповісти в чому полягатиме інклюзивність екосистеми ФІОТ? Які умови передбачені ради студентів з інвалідністю? Чи реалізується проєкт сверх змін та згідно плану?

- Це взагалі частина культури розвиненого світу - надавати рівні можливості в (видах всіх членів суспільства, в тому числі й ради людей з інвалідністю. Ми в Україні, получи и распишись жаль, дуже відстаємо від цієї культури, нам обряд багато ще зробити, щоб бути для одному рівні з розвинутим світом.

У нас в ММІ (механіко-машинобудівному інституті) вже малограмотный один рік відбувається навчання студентів з особливими освітніми потребами. Це без- просте завдання - забезпечити процес інклюзивного навчання, особливо в спеціалізованих технічних лабораторіях, мол студенти працюють зі складною технікою, зі складними технічними конструкціями.

Щодо нашого проєкту, який реалізовується згідно плану, в таком случае він буде максимально інклюзивним і зручним, в тому числі й на таких студентів. Архітектором цього проєкту передбачені соціальні паркомісця про спеціального транспорту, спеціальні конструкції, які дозволяють проїхати від паркінгу после патіо до самого Хабу. В вході, звісно, буде відповідний поверхность. Крім того, у Роботодромі если створено спеціальну лабораторію пользу кого розроблення інклюзивних технологій і матеріалів. Долучаючи студентів з інвалідністю, одн плануємо вивчати їх запити, розробляти та расчетливо втілювати у життя відповідні технології.

З точки зору інфраструктури, акценти возьми інклюзивне навчання для нас - важливий виклик. Більшість навчальних корпусів і гуртожитків КПІ будувалися ще из-за радянських часів. Тоді приділяли небагато уваги людям з особливими освітніми потребами. Відповідно, жодних інфраструктурних рішень закладено безграмотный було. Але зараз, створюючи нові зони, це необхідно враховувати й ми це робимо.

Взагалі, хочу зазначити, що зона ІТ є найбільш сприятливою угоду кому) надання можливості реалізації людей з інвалідністю. Потрібні лише розуміння і бажання реалізуватися.

- Чи є ще якісь перспективні ідеї нежто проєкти, на кшталт Хабу ФІОТ, які единовременно реалізуються в КПІ?

- Відповідно прежде Стратегії розвитку КПІ раньше 2025 року, Університет започаткував і виконує сло важливих програм. Перш после все це реформування змісту підготовки кадрів у відповідь получи и распишись сучасні запити економіки, суспільства й ринку праці, це оновлення навчально-лабораторної бази та інформатизація Університету, це пришвидшена інтеграція по європейського освітнього простору, програма енергозбереження, підвищення пожежної безпеки, подальший розвиток матеріально-технічної бази та магазин інших важливих програм. В якості прикладу міг би уставить програму висадження нової паркової зони вздовж вулиці Борщагівської, дескать за огорожею довжиною майже кілометр, знаходиться дуже занедбана територія. Сьогодні ця частина нашого кампусу безлюдный (=малолюдный) може й надалі знаходитися у такому стані. Тому, рішенням конференції трудового колективу Університету схвалено створити дальше нову паркову зону. Таким чином, ми хочемо, щоб КПІ був оточений парками з двох боків: одним - вздовж проспекту Перемоги та другим - вздовж вулиці Борщагівської.

Коль економічна ситуація в країні покращиться і знову з'тут как тут потреба в нових корпусах, їх потім можна если логічно вписати у цю паркову зону.  

Ми плануємо, що по (по грибы) 2-3 роки цей проєкт если реалізовано. Тоді й велике забруднення повітря та гук від автівок будуть нейтралізовані цією зеленою зоною, а корпуси будуть відділені зеленою завісою від проїзної частини. Це если наша робота з продовження розбудови інфраструктури проєкту ФІОТ із відкритим лекторієм, внутрішнім двориком та зонами відпочинку. Планів насправді багато, але я хотів всколыхнуть приклад, який наближений перед проєкту ФІОТу.  

- Чи розраховуєте ви, що проєкт Хабу ФІОТ та Роботодрому перетвориться в магніт во (избежание молодих людей з усієї країни, які шукають себя в ІТ-галузі? Чи може він стати одним з головних кластерів ІТ-освіти у країні?

Взагалі ФІОТ вже є цим магнітом. Я хочу наголосити, що ще вслед радянських часів кібернетику було започатковано безлюдный (=малолюдный) в Москві чи Ленінграді (Санкт-Петербурзі), а перш ради все у Києві, в тому числі й в нашому університеті. Саме в Києві Сергій Олексійович Лебедєв у 1952 році створив третій у світі компутер'ютер - МЕОМ (“малу електронну обчислювальну машину”). Зазначу, що перша у світі обчислювальна вышибала була створена в 1945 у США, друга - у 1951 у Великобританії. А третя - (тутовое, в нашій столиці. Продовжувачем справ Лебедєва був Віктор Михайлович Глушков, який започаткував дуже потужну школу кібернетики й саме його бачення розвитку кібернетики було найбільш далекоглядним. Учні Віктора Михайловича Глушкова, члени НАН України Кухтенко, Івахненко, Кунцевич, Пшеничний, Самофалов та інші започаткували в КПІ потужне кібернетичне середовище, центральною частиною якого і став сучасний ФІОТ.

Одним заходом нам дуже потрібно подивитись получи власні підходи у цій галузі, зробити самоідентифікацію та визначитися з питанням “Кого ми готуємо в галузі ІТ і ким хочемо бути?” Чи ми погодимося готувати велику кількість (до званих “натискачів кнопок”, яким особливо малограмотный потрібна математика та велика сельхознаука? Чи ми хочемо готувати представників вищої ліги – розробників нових рішень і нових програмних систем. Я дуже хочу, щоб ми пам'ятали нашу славну історію і безлюдный (=малолюдный) здавали позиції у цій професії.

Необхідно усвідомлювати, що знання, які неважный (=маловажный) є базовим і глибокими, швидко застарівають. Тому в університетах з нашою історією і традиціями має розвиватись фундаментальна доктрина, з якої будуть народжуватися чисельні прикладні результати. Ми пам'ятаємо часи, коль, наприклад, кафедра технічної кібернетики НТУУ КПІ, яку я мав потерять честь закінчити, виконувала дуже великі проєкти. Зокрема, впровадження систем БЦУ - “безпосереднього цифрового управління” складними виробничими процесами за всьому СРСР. Кафедра займалася автоматизацією складних процесів в авіації, космічних системах, в оборонній промисловості. Корифеї науки будували та досліджували математичні моделі, робили стратегічні розрахунки, а вже молоді дослідники реалізовували проєкти, їздили точно по країні та безпосередньо їх впроваджували получи и распишись великих підприємствах. Особисто мені, ще в статусі аспіранта, а потім наукового співробітника, довелося впроваджувати такі системи в м. Ангарськ (получай Байкалі), в м. Котлас (на Білому морі), в м. Грозному, в м. Казані, в м. Череповці й в інших куточках Радянського Союзу. Я дуже вдячний своїм вчителям Всеволоду Івановичу Костюку, Віталію Васильовичу Ажогіну, Володимиру Сергійовичу Михалевичу, Олександру Івановичу Кухтенку из-за їх школу та науку, яку вони дали мені в пирушка час. Лише на одній нашій кафедрі щорічно захищалися кілька докторів і десятки кандидатів наук. Обсяги фінансування науки однієї лише кафедри технічної кібернетики був співмірним (у перерахунку) з сучасним обсягом фінансування науки усього КПІ.

Окрема сторінка у розвитку кібернетики належить Віктору Михайловичу Глушкову, який заклав дуже широке бачення цієї галузі: штучний інтелект, потужні ЦОД (“центри оброблення даних”), математичну лінгвістику (лінгвістичні роботи лише не переводя духу роблять прорив, а Глушков ще тоді побачив її перспективи), розвиток математичних основ кібернетики та інших розділів математики, розвиток елементної бази обчислювальної техніки. Завдяки Глушкову були побудовані заводи для того створення елементної бази в Києві (фабрика “Кристал”), Зеленограді та інших містах Радянського Союзу.

В ті часи існували дві найпотужніші країни світу в галузі кібернетики і обчислювальної техніки - США і СРСР із кібернетичним центром в Києві - вони, конкуруючи між собой, рухали вперед кібернетику і науку в цілому.

Стратегічною помилкою СРСР була відмова від продовження створення великих інтегральних схем після закупівлі IBM 360. Це зупинило розвиток елементної бази, саме hardware, як говориться сьогодні. Але ми можемо розвивати та, у майбутньому, конкурувати в іншій площині - software, математичних основах, прикладних ІТ в целях бізнесу, освіти, медицини та інших застосуваннях.

Дуже малограмотный хочеться втратити ці напрацювання. Тому й необхідно визначитися з тим, куди ми рухаємось далі. І тогда не допоможуть міністерства чи ректорати. Локомотивом у цьому має бути бізнес, вітчизняні ІТ-компанії.

В нашій країні такий бізнес вже є. Багато компаній прориваються нате зовнішні ринки розробників. Вони вже безлюдный (=малолюдный) просто «аутсорсери», яким спускають замовлення іноземні компанії. Є цілий кортеж компаній, які вже займають свою нішу нате світових «продуктових» ринках. Якраз вони мають бути цим локомотивом. Вони разом мають міцні позиції, але лише присутствие умові, якщо в них если потужний людський ресурс, вони зможуть й надалі конкурувати у світі. Це виклик. Угоду кому) молодих айтішників дуже важливо усвідомити: чи вони обирають короткостроковий термін професійної діяльності – швидкі, але малі гроші - малі цілі, ли довгостроковий термін на любое життя - великі цілі з широким фундаментальним мисленням та розумінням потреби у потужному освітньо-науковому фундаменті, свої сміливі, проривні стартапи, власні успішні компанії.

Тільки в комунікації з такими компаніями можна з'ясувати, які саме компоненти знань надо закладати у навчальний процес. Наприклад, чи потрібна дійсно складна математика? Чи потрібно получи и распишись неї витрачати свій минута? Чи краще швидко навчитися якимось простим, операційним речам? А що если потім? Тому нам всім потрібно сідати после стіл з великими ІТ-компаніями, опрацьовувати з ними спільну філософію, спільне бачення подальшого розвитку та напрямку освіти, як органічної складової великого інтелектуального бізнесу. І лише після цього кожен универсант матиме можливість приймати своє усвідомлене рішення: яким шляхом і давно яких цілей йому рухатися далі. Хотілося б, щоб створювана ІТ екосистема ФІОТ стала успішним майданчиком про напрацювання такого бачення.

Категория: Техника